Малий Тарас захоплюється розповідями діда про старі часи

Від найранніших років Тарас дивував усіх незвичайною допитливістю, нестримною уявою та ексцентричністю. Із не дитячою увагою прислухався він до розмов старших, особливо тоді, коли, бувало, на свята батько з дідом поведуть жваву бесіду про старовину. Тарасів батько був письменний і для свого середовища доволі освічений, а тому він більше звертав розмову на божественне; зовсім іншим характером вирізнялася мова столітнього діда, живого свідка Коліївщини, який особисто знав головних дійових осіб цієї кривавої драми. Саме про них і любив він оповідати своїм дітям і внучатам:

Бувало в неділю, закривши Мінею,

По чарці з сусідом випивши тієї,

Батько діда просить, щоб той розказав,

Як Залізняк, Гонта ляхів покарав…303

За свідченням самого поета, ці розповіді справляли велике враження на сприйнятливу душу майбутнього творця «Гайдамаків»:

І мені, малому, не раз довелось

За титаря плакать…304