Художник Шевченко досягає попри заборону вершин творчості в царському засланні

Твори періоду заслання можна поділити на три групи: портрети, пейзажі і жанрові композиції. З портретів – найцікавіші автопортрети. Треба зазначити, що протягом свого життя Шевченко створив велику кількість автопортретів. Усі вони становлять найцінніший матеріал для дослідження життєвого шляху художника.

Прикомандирований солдатом вартової роти до експедиції Бутакова120, яка протягом 1848 – 1849 рр. досліджувала береги Аральського моря, Шевченко був і художником цієї експедиції. Під час походу в гори Кара-Тау і пізніше, під час перебування в Новопетрівському укріпленні, Шевченко виконав багато акварельних пейзажів. Ці пейзажі приваблюють нас зрілістю реалістичної майстерності. В них немає й тіні тієї умовності, яка була властива академічній школі пейзажного живопису.

Сама природа Казахстану з його безкраїми далями підказала Шевченкові колорит і композиційне вирішення пейзажів. У відомій акварелі «Новопетрівське укріплення з Хівинського шляху» Шевченко зобразив форт, в якому провів сім тяжких років. З напрочуд вірним відчуттям природи Середньої Азії Шевченко зобразив опалений сонцем, ніби заснулий безкраїй степ, серед якого самотньо височить розташоване на пагорбі укріплення. Хмара, що нависла над землею, не тільки підкреслює безмежність простору, а й ще більше підсилює почуття безлюдності, пустелі.

Значне місце в творчості Шевченка періоду заслання займають твори жанрової тематики. Придивляючись очима друга до життя й побуту людей, яких самодержавство називало інородцями, Шевченко побачив те, що знав з дитинства на Україні – соціальний і національний гніт.