«Перший національний казахський художник»

У сепії «Казахські діти-байгуші» Шевченко зобразив на другому плані себе. Впадає в око сумний, співчутливий погляд автора. Цей автопортрет, включений у жанрову сценку, дав художникові можливість показати своє ставлення до знедолених дітей, до простого казахського народу, приреченого царизмом на голод і вимирання. У сепії «Казашка Катя» Шевченко зобразив дівчину із світильником у руці перед дерев’яним надмогильним пам’ятником. У яскраво освітленому обличчі дівчини художник любовно, з великою симпатією передав її душевну чистоту.

До Шевченка ніхто так правдиво не зображав у мистецтві життя і побут казахського народу. І казахський народ, який не мав до Великої Жовтневої соціалістичної революції свого образотворчого мистецтва, з повагою і вдячністю називає Шевченка своїм першим національним художником.