Історизм, народність, правдивість і художність «Живописной Украины»

В одному з них – «Дари в Чигирині 1649 року» – Шевченко показав події, які передували возз’єднанню України з Росією. На офорті бачимо трьох послів – російського, турецького і польського – з дарами гетьману Богданові Хмельницькому. Досить поглянути на розгублену постать турка, на похмурого польського посла, щоб зрозуміти всю безнадійність їх дипломатичної місії. Гострою психологічною характеристикою персонажів Шевченко показує, що воля українського народу возз’єднатися з російським була взаємно бажаною і що саме Богдан Хмельницький був виразником цієї волі. В офорті історія України розкривається з реалістичних і демократичних позицій. Саме тому він і вважається першим твором на історичну тематику в українському образотворчому мистецтві.

Багато сюжетів з життя знедоленого народу жило в творчій уяві автора «Живописной Украины». Він змалював найближче, найрідніше його серцю. «Хата батьків Шевченка в Кирилівці…» – у ній минуло його безрадісне сирітське дитинство, у ній його серце вперше защеміло від людської несправедливості, яка ґрунтувалась на пануванні поміщиків-кріпосників. Мріючи про щасливе життя простих людей, Шевченко збирав натурні зарисовки до картини «Селянська родина». Ця картина зігріта великою любов’ю до народу, від неї віє людяністю і лірикою простого життя.

В офортах «Старости» і «Судна рада», створених у наступному році, звучать уже соціально-викривальні мотиви.

«Старости» – простонародна сцена сватання. Здається, звичайна побутова картина – народний звичай. Однак коли пригадати, що в закріпачених селах примусове одруження з волі пана було звичайним явищем, то стане зрозуміло, який глибокий соціальний смисл вклав Шевченко в офорт, захищаючи вільний вибір молодого і молодої.

В «Судній раді», на перший погляд, теж зображена проста жанрова сценка – старовинний народний звичай, що зберігся з давніх часів, – громадський суд. Але який глибокий смисл закладено в цій сцені! В Росії – країні дикої сваволі – єдиним суддею селян був їх володар – поміщик. Передові уми миколаївської Росії рішуче виступали проти цієї сваволі. Ось чому офорт Шевченка, де показано народний гласний суд, був твором глибоко актуальним для свого часу. Справедливий народний суд протиставляється тут продажному офіційному царському суду. Ще гострішою є соціальна спрямованість офорта «Казка». Тут під казковою оболонкою ховається зла сатира на миколаївську солдатчину.

До першого випуску «Живописной Украины» увійшли також два пейзажі, створені на основі натурних зарисовок «У Києві» і «Видубецький монастир у Києві».

Офортами «Живописной Украины» Шевченко заклав основи критичного напряму в українському мистецтві, і в цьому їх велике значення. «Живописная Украина» є важливою віхою в історії не тільки української і російської естампної графіки: ми не знаємо нічого подібного і в графічному мистецтві сусідніх народів Східної Європи.