Ідейна основа та фахова неспроможність апологетів Донцова

Завдання свого журнального виступу Г. Грабович вбачає у «підправленні» спроб переосмислити сутність творчості Тараса Шевченка у бурхливому ХХ сторіччі. «В сучасній літературній практиці, – зазначає гарвардський професор, – такі спроби є половинчастими і схильними відбивати раніші не- або антисовєтські (переважно емігрантські) ідеологічні прочитання. Часом вторинність тих спроб компенсується ще більшою категоричністю. Постсовєтська рецепція Маланюка і не меншою мірою Донцова тут особливо показова. За кількома винятками, сучасні українські дослідження про Маланюка (приклади не наводяться. – Автори) перебувають здебільше у модусі національного патосу й апологетики і не демонструють глибшого розуміння теми, зокрема врахування раніших еміграційних досліджень.