Науковці уточнюють дані про публікацію першої збірки поезій Шевченка

До стоп’ятдесятиріччя з дня народження поета видано ґрунтовну наукову «Біографію» Т. Г. Шевченка. Там цю епохальну подію в житті геніального митця зображено інакше, об’єктивніше. «В кінці 1839 р. Є. Гребінка познайомив Шевченка із своїм земляком – поміщиком П. Мартосом, з ім’ям якого зв’язане перше видання «Кобзаря». Пізніше П. Мартос писав, що Є. Гребінка рекомендував йому Шевченка тільки як талановитого учня К. Брюллова, тобто як художника. І лише незабаром, мовляв, коли йому довелося часто бувати на квартирі Шевченка, який згодився малювати його портрет, він виявив поетичний хист Тараса Григоровича і енергійно взявся за видання його творів. Безпідставно приписуючи собі честь відкриття Шевченка-поета, П. Мартос не знав 1863 р., що історія зберегла вірогідні дані про те, коли сучасникам стали відомі перші поетичні твори Шевченка та як високо вони були оцінені. Є. Гребінка ще 1838 р. з захопленням відгукувався про твори молодого поета, частину з них він тоді ж відібрав для опублікування в підготовленому ним збірнику. Ініціатива видати твори Шевченка окремою книгою належить саме Є. Гребінці, який залучив до цієї справи П. Мартоса, що був близько знайомий з цензором Корсаковим і до того ж міг дати гроші на видання.

Як тепер встановлено, рукопис «Кобзаря», що мав повну назву «Кобзарь, малороссийские песни и стихотворения», подав до Петербурзького цензурного комітету 7 березня 1840 р. Є. Гребінка. Проте в приватному порядку П. Мартос чи Є. Гребінка, очевидно, раніше домовились про дозвіл на видання «Кобзаря» з цензором П. Корсаковим. Як відомо, в друкованому «Кобзарі» дата цензурного дозволу – 12 лютого 1840 р. Коли ж рукопис офіційно подано до цензурного комітету, П. Корсаков здійснив повторне цензурування. Того ж таки 7 березня 1840 р. рукопис повернуто з цензурного комітету приятелеві Шевченка І. Левченкові, про що останній розписався в реєстрі.