Різні інтер’єри кос-аральських домівок

Уявлення про будні Кос-Арала дає сепія, в якій Тарас Григорович змалював інтер’єр найбільшого у Кос-Аралі будинку. Тут жив і працював начальник експедиції, сюди до нього приходили підлеглі – як у справах, так і в гості. На першому плані велика залізна піч з количастою трубою, виведеною назовні через стіну. На пічці гріється чайник. Бутаков сидить на ліжку спиною до глядача. У дверях стоїть експедиційний фельдшер Істомін, який тільки-но переступив через поріг, прийшовши з якимсь донесенням. Судячи за позою Бутакова і постаттю фельдшера, нічого незвичайного останній не повідомив. На стіні розвішана усякого роду амуніція, а над ліжком капитана – череп Джульбарса. Крокви стелі прогнулися під вагою даху, віконна рама зроблена абияк. Такий найпишніший інтер’єр кос-аральських будинків. Змалював художник і інтер’єри других будинків – кибиток, а у них своїх приятелів-казахів. Особливу ніжність викликають у нього хлопчики. Перша радість для них – погрітися. Заходять до кибитки і одразу до грубки – погрітися, розпалять її та й засинають у теплі…

Красотами природи Кос-Арал аж ніяк не прикметний. І тим не менше, художник дивом свого пензля, здавалося б, найпрозаїчніші мотиви вмів перетворити на ефектні видовища, овіяні романтичним настроєм. Ми бачимо шхуни, що застигли на водяній гладі біля берега, на якому стоїть будинок Бутакова. Снасті чітко рисуються на тлі неба. Смуги хмар палають жовтогарячими відблисками, вода відливає платиною.