Шевченко поряд з хоробрим мисливцем

Почався новий період у житті Шевченка – кос-аральський… Пішли дні – сірі, безрадісні. Значною подією в житті гарнізону було полювання на тигра, що з’явився в околицях. Влаштувати його Бутаков наказав двадцятого листопада, після кількох тривожних повідомлень, що надійшли від місцевих казахів. Джульбарс загрожує не лише отарам, а й людям. Хижака настигли в очеретах, він саме був налагодився до бою. За словами Бутакова, хоробрий солдат у ту саму мить, як Джульбарс пригнувся перед стрибком, влучив йому кулю в лоб з відстані у дві сажені. Постріл був такий добрий, що тигр лишився стояти, спираючися на передні лапи. За якийсь-то дуже короткий час Шевченко встиг намалювати вмираючу тварину: задні лапи вже заклякли, передні ще тримають груди та голову. Судячи за цим рисунком, Шевченко був наділений специфічним, не кожному художнику даним, талантом анімаліста.