Рішуча зміна у ставленні Шевченка до поляків

Спочатку у Шевченка виникали непорозуміння з поляками. Про це свідчить епізод, про який згодом згадував Михайло Лазаревський: «Раз приходе до мене Тарас і пропонує свій портрет: «Візьми ти у мене, Христа заради, оцей портрет, хотілося б, щоб він залишився у добрих руках, а то погані ляхи виманюють його у мене. Усе пристають, щоб я їм віддав (…)». Портрет за бажанням поляків мав представити Шевченка, який сидить за гратами у казематі Орської фортеці, але такої обстановки в рисунку не виявилося. Цікава підробиця. Якби за бажанням поляків додати тюремні грати, автопортрет художника перетворився б на політичний плакат! За словами Залеського, Шевченко незабаром «примирився з Польщею, а нашим братам дав зрозуміти усю прекрасну, щиру і поетичну душу руської народності». Повернувшися до Оренбурга, товариш Шевченка по Академії Чернишов577 виконав груповий портрет польських революціонерів, серед яких представив і Шевченка. Свідченням змін у настрої Шевченка є його слова, звернені до «друга-ляха»: «Подай же руку козакові і серце чистеє подай».