Царські службовці – слухняні підручні Миколи І

Якими злісними противниками Шевченка, його поглядів і діяльності не були його ревні наглядачі протягом нестерпного заслання, з якими б огидою та презирством не ставився до них поет-революціонер, іноді вони – одного разу навіть не останні чини зловісного «III Відділення» – погодилися піти на те, щоб, бодай трішечки, полегшити тяжкі умови цього десятирічного періоду важких випробувань.

Пошлемося на подання кількох осіб царського режиму, запозичених з їхнього листування між собою. Як не дивно, його подав начальник «III Відділу» граф Орлов593.

30 січня 1848 р. він звернувся до командира Окремого Оренбурзького корпусу Обручова: «По высочайшему повелению, последовавшему в исходе мая 1847 года, бывший художник Тарас Шевченко за сочинение на малороссийском языке стихов возмутительного и самого дерзкого содержания, определён рядовым в войска Отдельного Оренбургского корпуса, с правом выслуги, под строжайший надзор и с запрещением ему писать и рисовать.

Имею честь покорнейше просить ваше высокопревосходительство уведомить меня, как о том, в каковом полку Шевченко состоит на службе, так равно и об усердии, поведении и образе мыслей его, с вашим заключением ему заниматься рисованием»594.

30 березня 1848 р. начальник 23-ї піхотної дивізії генерал-лейтенант Толмачов595 доповідав шефу «III Відділу» Орлову: «Вследствие отношения вашего сиятельства к господину корпусному командиру от 30-го генваря… я, за отсутствием его высокопревосходительства, имею честь донести, что определённый в Отдельный Оренбургский корпус рядовым, по высочайшему повелению, последовавшему в мае месяце 1847 года, за сочинение возмутительных стихов, бывший художник Тарас Шевченко, с запрещением ему писать и рисовать, – состоит на службе в Оренбургском линейном батальоне № 5-го, ведёт себя хорошо, службою занимается усердно, в образе его мыслей ничего предосудительного не замечено и по засвидетельствовании его ближайшего начальника, он заслуживает ходатайства о дозволении ему заниматься рисованием».

У примітці до цього рапорту сказано: «На документі є така резолюція: «“Подождать”»596.