Ще раз про наукове розкриття І. Франком сутності народної творчості Шевченка

З особливою силою розкрилося значення дослідницької діяльності Франка в галузі шевченкознавства, зокрема, у висвітленні комплексу проблем, що складають суть народності Шевченка в плані вироблення стрункої ідейно-естетичної концепції. Отже, на яких саме аспектах і питаннях зосереджував свою увагу Франко?

Проблему народності Шевченка вчений висвітлює під різними кутами зору. Вона досліджується не лише в плані художньо-естетичному, а й у філософському, соціально-політичному, національно-культурному, морально-етичному. Виходячи з цього, проблема народності розробляється Франком завжди конкретно-історично, на основі проникливого аналізу творів поета, цілісного і в частковостях, у системі і локально. Хоча Франко не надавав біографічному фактору вирішального значення в ідейно-художньому розвитку особистості письменника, поета, проте він у своїх аналітичних розробках неодмінно рахувався з даними, що стосувались своєрідності життєвого шляху поета і тою чи іншою мірою віддзеркалювались у його творчому процесі. У принципі й щодо Шевченка у Франка був той же підхід. І все ж соціальне походження поета, винятковість умов і обставин, за яких йому довелося жити, діяти, творити, – це те, поза чим не можна вповні збагнути й осмислити джерелові основи його спадщини, не тільки її ідейно-тематичні обрії, а й художньо-стильове багатство.

Франко керувався свідченнями самого Шевченка, який говорив, що історія його життя є частиною життя народного, що він є «по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу». В цьому плані вченого цікавила кожна деталь, кожен факт із життя Кобзаря – і тоді, коли йшлося конкретно про певний твір, історію його виникнення, втілення задуму, і тоді, коли дослідник шукав відповіді на ширші питання його творчості. Про виняткову роль і місце біографічного фактору в творчості Шевченка, формуванні його світогляду і в зв’язку з цим про необхідність активізації дослідницької роботи в цьому напрямі Франко писав: «Походження Шевченка з простої мужичої сім’ї і молодий вік, пережитий у кріпацтві, мали величезний вплив на весь склад його думок і поглядів, на весь напрям і характер його поетичної творчості. Вплив сей досі ще не вияснений вповні наукою – не виказано, що виніс Шевченко з-під батьківської стріхи із кріпацького життя, хоча в усіх його творах багато указок до сієї речі, – і хоча критики та біографи (Драгоманов, Чалий, Петров і Дашкевич) у загальних зарисах і намагались схарактеризувати той вплив… але робили се тільки мимохідь, не систематично»436.