Шевченко – співець найвищої й найчистішої краси світу

Один із наскрізних образів у творчості Шевченка – це образ матері, матері-страдниці, матері-мучениці. «Катерина», «Наймичка», «Княжна», «Відьма», «Марина», «Марія» – не називаю цілого ряду інших речей – це, по суті, широкі варіації на одну й ту ж тему. Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері.

І ось цю кохану, цю матір, цю святиню топчуть, втоптують у грязь «злії люди» (один з улюблених висловів поета). Хто? Конкретно, в Шевченкові дні – пани, паничі, ситі і ласолюбні представники пануючого класу. І протест морального порядку переростає в протест соціальний. Шевченко, що на своїй спині спробував сваволю дикого панства, Шевченко, чиї брати й сестри до самої його смерті томилися в кріпацькій неволі, Шевченко до глибини серця ненавидів поміщиків і найголовнішого з-поміж них – царя. В «Княжні» у вірші, позначеному ініціалами «П. С.», що змальовує портрет одного з потомків гетьмана Івана Скоропадського і предка опереточного гетьмана Павла Скоропадського, ми бачимо, що Шевченко добре знав справжню ціну і тим поміщикам, які називали себе «лібералами». Контраст між найненависнішим для поета поміщиком-самодуром і найсвятішим для нього – чистим образом дівчини, жінки, матері, – одне з найулюбленіших його поетичних знарядь у боротьбі проти соціальної несправедливості…

Жінка-мати… У цьому образі в усіх народів символізується і найдорогоцінніше, найрідніше для людини – вітчизна. Шевченко називає матір’ю свою вітчизну – Україну, і їй він присвячує свої рядки, про неї він нестримно мріє і пише в похмурому солдатському засланні, про неї він говорить потрясаючі слова, стверджуючи, що йому байдужа навіть власна доля, але дорожча за все – доля вітчизни.

Шевченко полум’яно любив життя, красу, радість. Взяти хоча б такий його вірш, як «Тече вода з-під явора…». Ви бачите, якою чистою, якою ласкавою хотів бачити «гениальный горемыка»168 нашу землю.