На Україні з захопленням знайомляться з «Кобзарем»

В Україну звістка про вихід «Кобзаря» і сам «Кобзар» прийшли пізніше, тоді, коли з’явились відповідні повідомлення в пресі. Спочатку, з цілком зрозумілих причин, читачами «Кобзаря» були одиниці, переважно письменники, вчителі, студенти. Тільки згодом його почали переписувати й поширювати в народі.

Не всім, зрозуміло, прийшовся «Кобзар» до смаку в Україні. Кріпосники, чиновницькі служаки обурювалися шкідливим напрямом поезії Шевченка. Показовим щодо цього є свідчення Квітки-Основ’яненка про клопотання (як не дивно, харків’янина В. Каразіна) заборонити «Кобзар»: «Здесь напал на меня известный Каразин и подал на меня доносы, естественно, мною опроверженные, но всё же потрясшие моё спокойствие. Теперь отыскал «Кобзаря», где есть малороссийские стихи ко мне, разбирает их и хочет доказать, что они вредные, и силится подвергнуть их запрещению».

Але більшість зустріла «Кобзар» із захопленням. Сучасник Шевченка і свідок його успіхів на Україні О. Афанасьєв-Чужбинський писав, що українські твори до появи «Кобзаря» читалися якось мляво, і тільки «Кобзар» в одну мить розігнав апатію і викликав незвичайну зацікавленість рідним письменством.

Цікаві свідчення про перші враження від «Кобзаря» подав український поет-романтик О. Корсун: «Раз идём мы с Николаем Ив-чем (Костомаровим. – Ред.) в Харькове в 1841 г. …в собор на архиерейскую службу и заходим к Апарину в книжную лавку. Спрашиваем: нет ли чего новенького? Апарин подаёт тонкую книжечку – «Кобзарь». Мы присели на лавке, да и просидели не только обедню – и самый обед: всю книжку прочитали…

Это было что-то совсем особенное, новое, оригинальное. «Кобзарь» поразил нас! Не одних нас, а всех своих читателей. Даже величественный, блестящий (жалованный за девичий институт перстнями) генерал удостоил остановить меня на улице и передать своё восхищение Шевченко, который прислал ему свою книжку…»370

Квітка-Основ’яненко, як відомо, довідався про великий поетичний хист Шевченка ще 1838 р. від Гребінки. Незабаром між молодим поетом і відомим письменником зав’язалося дружнє листування…

Шевченко виявляв зацікавленість творами Квітки-Основ’яненка. З його листа 8 грудня 1841 р. довідуємося, що він малював картину на сюжет повісті Квітки-Основ’яненка «Панна сотниковна»371(доля її невідома), трохи раніше ним виконано …малюнок «Знахарь». Серед інших відгуків про популярність «Кобзаря» згадаймо відгук Ф. Ткаченка372, який свідчив, що твори Шевченка поширювались в Україні з блискавичною швидкістю. Їх завчали, переписували в альбоми поруч творів Пушкіна і Лермонтова.

Подібні думки містяться і в листі П. Корольова, який писав Шевченкові 2 травня 1842 р., що «Кобзар» усім прийшовся до серця, його читають, перечитують і начитатись не можуть. Корольов просив надіслати хоч один примірник «Кобзаря»373.