Матеріали «Журналу слідства III Відділу в справі Кирило-Мефодіївського товариства»

Cаме тому попередні неузгодженості шевченкознавства доводиться пояснювати тривалою вимушеністю писати про Шевченка та Кирило-Мефодіївське товариство, не маючи достатньої документальної бази, зокрема, належного наукового забезпечення аутентичних матеріалів жандармського слідства й розправи над більшою частиною його членів – з одного боку, та поведінки Тараса Григоровича після арешту та під час слідства й суду – з другого. Саме через це недостатньо документовані припущення авторів давніх повідомлень вимагають сьогодні більшого чи меншого, значного або часткового корегування. Воно має здійснюватись на підставі довгоочікуваних документальних даних, які побачили світ у виданому порівняно недавно солідному науковому тритомнику «Кирило-Мефодіївське товариство»469.

Але дослідники470, на превеликий жаль, не використали належним чином надзвичайно показовий і доказовий «Журнал слідства III Відділу в справі Кирило-Мефодіївського товариства».

Журнал «Об Украино-Славянском обществе» від 17 березня починається вказівкою на те, що: «Было получено отношение г-на генерал-адъютанта Бибикова о доносе студента Киевского университета Петрова471, что существует Славянское общество, стремящееся как к соединению всех славян, так и к учреждению в России республиканского правления». На полях поряд з цими рядками керуючий ІІІ Відділенням жандармський генераллейтенант Л. Дубельт, який старанно вів цей архівний документ, зробив красномовну примітку: «По мере составления сего журнала его величество изволил читать оный. Того же числа это отношение было доложено государю наследнику цесаревичу и получено повеление арестовать Гулака и осмотреть все его бумаги»472.

Вищенаведені записи Л. Дубельта правдиво характеризують благородну постать революційного демократа Миколи Івановича Гулака.

Л. Дубельт, якому належать докладні щоденні записи-звіти про безупинну діяльність по захисту й збереженню царського ладу, на нашу думку, відігравав у цім зовсім не другорядну роль.

В його записах чітко проглядається непозбутий страх панівних верств царської Росії перед невпинним розгортанням революційно-демократичного руху в країні.

Отже продовжуємо знайомитись з матеріалами архівного фонду III Відділення: того ж дня (18 березня) «Обер-полицмейстер Кокошин и генерал Дубельт арестовали Гулака и все его бумаги доставили в III Отделение. Того же дня, 18 марта, был Гулак допрошен генерал-лейтенантом Дубельтом, действительным статским советником Сагтынским и камергером Писаревым473, который допущен к допросу по желанию генерал-адъютанта Бибикова474 потому, что по знанию местных соотношений он, Писарев, в этом деле может быть употреблён с пользой.

Гулак ни в чём не сознался, но уличён найденным у него в шкатулке кольцом с буквами «св. Кирилл и Мефодий!» и другими бумагами.

Во время арестования Гулака он пошёл в отхожее место, из предосторожности сопровождал его туда полицейский служитель, а частный пристав Юнкер приказал осмотреть нечистоты, в которых и найдена брошенная Гулаком рукопись, писанная его рукой.

Рукопись заключает в себе 109 параграфов разных демократических идей, направленных к уничтожению всякого рода властей, и воззвания к украинцам, великороссиянам и полякам.

Из доноса студента Петрова видно, что эту рукопись Гулак и товарищ его Навроцкий называли «Законом божиим».