Після гнітючого Кос-Аралу

Нарешті кос-аральська нудота закінчилася. Шевченко прощається з Кос-Аралом.

Готово! Парус розпустили,

Посунули по синій хвилі

Поміж кугою в Сирдар’ю

Байдару та баркас чималий,

Прощай, убогий Кос-Арале!

Восьмого травня шхуни знялися з якоря та пішли Сирдар’єю у море. У плаванні небезпечніше, але краще, ніж у фортеці. Цього разу досліджували східне побережжя моря. Тут було багато мілин та дрібних острівців. Рухалися повільно, безперервно вимірюючи глибину. Острівець Чикита-Арал виявився справжнім царством птахів…