Українські літератори докладають зусиль, щоб ознайомити співвітчизників з творами молодого поета

«Є. Гребінка, – підкреслює один із дослідників шевченківського періоду розвитку української літератури Павло Максимович Федченко, – одним із перших помітив і дружньо підтримав молодого Шевченка, познайомив його з українськими й російськими письменниками, залучив до участі в мистецькому житті. Він виступив ініціатором видання «Кобзаря», а потім високо оцінив літературний дебют великого поета. Очевидно, зовсім невипадково саме Гребінка був довіреним супутником Т. Г. Шевченка під час першої подорожі поета на Україну»374.

Твори Шевченка, передані наприкінці 1838 р. Гребінці для опублікування, не відразу побачили світ. Видання збірника затяглося. В листі до Квітки-Основ’яненка 13 січня 1839 р. Гребінка писав: «Мой сборник до сих пор не двигается, потому что статей мало – Котляревский умер, да так поторопился добрый старик, что даже не успел прислать мне обещанного отрывка из «Энеиды». Ваша Оксана хороша, очень хороша, дай бог Вам здоровья! Ваше предложение отдать в этом году четыре времени года на малороссийском языке превосходное, потому что о нашем предложении насчёт прибавления к «Отечественным запискам» не говорит ни то, ни другое. Все как будто чего-то боятся. Бог с ними! Если хотите, отдадим четыре времени года… У меня здесь есть чудесный помощник – Шевченко, человек удивительный…»

Але намір видати ці чотири збірники не був здійснений. Десь у кінці 1839 – на початку 1840 р. Гребінці пощастило укласти лише альманах «Ластівка». Незважаючи на те, що цензурний дозвіл на нього дано 12 березня 1840 р. (всього через місяць після видання «Кобзаря»), але цього року він не вийшов. «Ластівку» видано аж 1841 р. У ній надруковано п’ять творів Шевченка: «Причинна», «Вітре буйний», «На вічну пам’ять Котляревському», «Тече вода в синє море» і уривок з поеми «Гайдамаки» (розділ «Галайда»). До цієї публікації Гребінка додав таку примітку: «Порадував нас торік Шевченко «Кобзарем», а тепер знов написав поему «Гайдамаки». Гарна штука, дуже гарна, така смашна, мовляв, як у спасівку та у жаркий день після обіда гарний кавун! – І їсти не хочеться – і читаєш і не одірвешся. Оце вам для приміру з неї перва глава. А там дальше усе лучче і лучче. Штука я вам скажу!»

До альманаху «Ластівка» поет подавав і уривок з поеми «Тарасова ніч». Її вилучено вже з коректури, оскільки вона раніше надрукована в «Кобзарі». Це була рання редакція поеми, вона в основному збігається з текстом, надрукованим у женевському виданні «Твори Шевченка, заборонені в Росії»… що має дату «6 листопада 1838 р.».