Розпрощався стрілець

Народна пісня

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,

Сам поїхав в далеку дорогу.

За рідний свій край, за стрілецький звичай,

Впав в бою за свою перемогу.

А вітер колише зелену траву,

Молодий дуб додолу схилився,

Листя шелестить. Вбитий стрілець лежить —

Hад ним коник його зажурився.

Ой, коню, мій коню, не плач наді мною,

Я тим часом полежу в степу…

Біжи, коню мій, скажи мамі моїй,

Що я в степу лежу вже убитий.

Hехай брати і сестри та рідная мати,

Hехай вони за мною не плачуть.

Я в степу лежу за Вкраїну свою.

Чорний крук наді мною вже кряче.

Стрілецькая слава не вмре, не загине,

Будуть про неї внуки співати,

Що були козаки, та й за волю лягли,

Тепер можемо тільки згадати…