Гей, козаче, встати час

Вірш Осипа Шпитка. Музика народна

Гей, козаче, встати час,

Глянь, весь світ давно встає,

Чом же бракнуть має нас?

Покажімо, хто ми є!

На Вкраїні засвитає,

Лиш подаймо собі руки —

«Січ» велику силу має,

Зникнуть хлопські горя й муки.

Гей, міщани, гей, хлопи,

Чом розбились ви в розтіч?

Чом, гей струхлії снопи,

Гниєте всі день і ніч?

Доста, брати, в нужді гнити,

Брать заплату нагаями,

Час життєм вже власним жити

І зірвати з шахраями.

Що болить нас, що пече,

Знаєм братя з хлопських віч;

Сон дрімота не втече,

Перш усього: книжка й «Січ»

Тож всі, братя, до одного

В самостійну «Січ» вступаймо,

Від старого до малого —

України бить не даймо.

Хоч з «високих» ген «кругів»

Йде на «Січи» кепська вість —

То ми сміймось з ворогів,

Бо нас в купці враг не з’їсть.

«Січ» на тих лиш ворогує,

Що осьвіту проч кидають,

«Січ» таких лиш бойкотує,

Що мужицтво обкрадають.

Гей, хто твердий є мужик,

Кинь дрімоту власну в піч,

За зубами скрий язик,

Та й гайда у славну «Січ»

В «Січи» щасте, радість маєм,

В «Січи» воля й добра міна,

Тут весело заспіваєм:

«Ще не вмерла Україна!»