Ой зацвила черемшина

Вірш і музика Кирила Трильовського

Ой зацвила черемшина, з неї цвіт приупав,

Гей-ей! Гей! З неї цвіт приупав!

Маршерують козаченьки, бо такий приказ впав,

Гей-ей! Гей! Бо такий приказ впав.

Подивися, моя мамо, тай у ту кватиру,

Гей-ей! Гей!

Спускаєся «Січ» преславна з гори на долину.

А мій милий, чорнобривий, в сам перед ступає

І ясною булавою на всі боки махає.

За ним славне товариство, як той мак, як той мак,

Ніженьками вибиває в оден такт, в оден такт.

Межи ними пан хорунжий, хоругов як той цвіт.

За нев підуть козаченьки аж за море, на край світ.

А преславний осавула чогось бров насупив

І козацькі свої вуса аж за вуха закрутив.

Ой ти, славний осавуло, не сумуй, не сумуй!

А із нами козаками погарцюй, погарцюй.

Ой ти, славний осавуло, не вдавайся в тугу,

Вийде слава козацькая з Великого Лугу!

Лиш ставаймо, милі браття, в оден ряд, в оден ряд.

І наперед поступаймо, ані кроку назад!

Переймімся, милі браття, братським духом новим.

І за наше право стіймо з огнем в груди святим.

А пропадуть вороженьки, мов туман, мов туман,

І хлоп руський в своїй земли стане пан, стане пан.

І засяє нова зоря на весь край, на весь край

І від Тиси до Кубаня стане рай, стане рай!