Горобці

Вірш і музика Левка Лепкого

Сиділи раз на стрісі

Два сірі горобці,

Приятелі сердешні,

Були вони собі.

Гарненькі чепурненькі

Два сірі горобці —

Приятелі сердечні

Були вони собі.

З високого гніздечка

Злетіла раз вона

І поміж ними сіла

Пташина молода.

І хвостиком тріпоче,

І крильцями лопоче,

Пташина – горобчина,

Пташина молода.

В хвилину цю друзяки

Узялися за чуб,

До крові покусались,

Забули дружбу всю.

А всьому цьому винна —

Вина лиш є одна —

Пташина – горобчина,

Пташина молода.

– А звідси вам наука,

Ви, хлопці молоді:

Ніколи не кохайтесь

У дівчині одній.

Бо з цього всього

Вийде історія одна:

Пропаде ваше щастя,

Пропаде, як вода!