Блоха

Вірш і музика Левка Лепкого

Предвічний сотворитель на всякого віку

Сотворив чоловіку товаришку блоху.

Щоб йому докучала в дорозі все життя,

Від розкошів спиняла товаришка блоха.

Ха-ха, ха-ха! Товаришка блоха!

Пані Кібель з панев Манев в сальоні раз сидів,

Солодкі речі правив… при тім аж занімів:

«А в тім перепрошаю, до мамці мушу я».

– Що сталось? – Ніц не сталось, —

Вкусила ’го блоха.

Ха-ха, ха-ха! Вкусила ’го блоха.

«Аб ахт!» – крикнув капітан, – і всьо, як мур стоїть,

Ніхто не ворухнеться, ніщо не шелестить,

Тільки Семен Партика щось задом заверта:

– Що сталось? – Ніц не сталось, —

Вкусила ’го блоха.

Ха-ха, ха-ха! Вкусила ’го блоха.

Професор на катедрі виклади раз тримав

І так він розходився, з нагоди користав.

– А в тім, – заметушився, виклад перерива:

– Що сталось? – Ніц не сталось, —

Вкусила ’го блоха.

Ха-ха, ха-ха! Вкусила ’го блоха.