Спіть, хлопці, спіть…

Вірш Богдана Лепкого. Музика народна

Спіть, хлопці, спіть, спіть, хлопці, спіть,

Про долю, волю тихо сніть!

Про долю-волю Вітчизни,  —

Чи ж можуть бути кращі сни?

За рідний край, за край святий

Ви віддали вік молодий,

Ви віддали юнацькі сни,

Вишневий світ життя-весни.

І ви пішли в далеку путь,

Пішли на те, щоб не вернуть,

Червоний штик, кривавий шлях,

Стоять могили на полях.

Боролись ви, мов ті орли,

Ні мамин крик, ні плач сестри

Не зупинили вас на мить.

– Цить, мамо, цить, цить, сестро, цить…

Покликав Вас Господній глас,

Ви йшли боротися за нас,

За чарів-чар, за мрію мрій,

Ви йшли на смерть, ви йшли у бій.

Та прийде день, великий день,

День радості і день пісень,

І загуде свободи дзвін, —

До вас прийдемо на поклін.

І там, де ви лягли кістьми,

Приляжем вільними грудьми,

Й на ваших тихих могилах

Замає синьо-жовтий стяг.