Як з Бережан до кадри

Вірш і музика Романа Купчинського

Як з Бережан до кадри січовики манджали,

То краялось серденько із горя та печалі, (2)

То краялось серденько хорунжого Осипа,

Як нам з очей зникала та Золотая Липа. (2)

Кервавилось серденько, не тихло й на хвилину,

Бо в Бережанах кидав коханую дівчину. (2)

«Прощай, моє Олятко, дівчино чорнобрива,

Нас нині розлучає та доля нещаслива. (2)

Чи прийде час веселий, чи прийде зла година,

Я все тебе згадаю, що ти моя єдина». (2)

Як дівчина почула такі слова закляття,

Склонила головоньку і впала ув обняття. (2)

Як з Лісник до кадри січовики манджали,

Кервавилось серденько від горя і печалі. (2)

Кервавилось серденько в хорунжого Осипа,

Коли з очей зникала та Золотая Липа. (2)

Кервавилось серденько, не тихло й на хвилину,

Бо в Лісниках він кидав коханую дівчину. (2)

«Прощай, моя Стефуню, мій сонячний проміню,

Моя ти осолодо в воєнному терпінню. (2)

Чи прийде час веселий, чи прийде зла година,

Я все тебе згадаю, що ти моя єдина». (2)

Як дівчина почула такі слова любови,

То в поцілуй зложила устонька коральові. (2)

Як стрільчики січові до кадри доїжджали,

То спомини їх серця у грудях розривали. (2)

Згадав і наш хорунжий зайняту вже Надвірну,

А в ній і одиноку свою дівчину вірну… (2)