Марш січовий

Вірш Віри Лебедової (Костянтини Малицької). Музика Ярослава Ярославенка

У «Січі»! У «Січі»! Гуртуймось, брати,

Най слава козацька востане,

Най клич наш побудить дрімучі хати,

Взиває зривати кайдани.

Боролись завзято колись-то діди,

Кістками степи укривали,

В котлах розжарених палились вони,

На палях у турка конали.

До бою! До бою зве поклик і нас,

Та не на рушниці, шаблюки,

Інакша днесь збруя, інакший бо час —

В нас збруя просвіти і злуки.

Доволі сварились колись-то діди,

Пора нам єднатися нині,

Лиш в лучності сильні добудугь сини

І волі, і щастя Вкраїні.

Гей, хлопці-молодці, як мур всі тверді,

Погляньте на стяг наш там вгорі;

«Усі за одного, один за усіх!»

Сіяє на нашім прапорі.

Доволі ходили у ярмах діди,

Доволі згинати й нам спину,

Лиш смілим завзяттям поставлять сини

Вільну, самостійну Вкраїну!