Бо війна війною

Вірш і музика Левка Лепкого

Бо війна війною, вісьта, вйо!

В тім є Божа сила, гайта, вйо!

Як не заб’є тебе гостра куля,

То копитом місто кулі вб’є кобила.

Або, не дай Боже, вісьта, вйо!

Як заснеш на возі, гайта, вйо!

Впадеш з воза, впадеш та й заб’єшся,

Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі.

А що ще найгірше, вісьта, вйо!

Прийдесь помирати, гайта, вйо!

Бо не можна собі із бабами,

Із жінками, і з дівками ради дати.

Попереду Цяпка, вісьта, вйо!

Під ним шпак дрімає, вісьта, вйо, гайта, вйо!

А як гляне, серце в дівчат в’яне,

А як гляне, серце в’яне, страх збирає.

Попереду Цяпка, вісьта, вйо!

В мапу заглядає, гайта, вйо!

«Чи далеко наша славна кадра,

Чи далеко славна кадра?» – всіх питає.

А позаду сотник, вісьта, вйо!

Руками махає, гайта, вйо!

«Чи далеко славний город Київ,

Чи далеко город Київ?» – всіх питає.

– Ой ти, пане сотник, – вісьта, вйо!

Щось-то не до ладу – гайта, вйо!

Раз ідемо просто на Вкраїну,

Раз ідемо на Вкраїну, раз до заду.