Ой поїхав стрілець

Вірш і музика Левка Лепкого

Ой поїхав стрілець на страшну війну

І поліг у бою він за Україну.

Його вірні друзі, що з ним разом йшли,

Взяли мертве тіло, в Черче принесли.

– Взяли б, товаришу, тебе з собою,

Але спішимося разом до бою.

А старенький батько окопи копав,

Він здалеко бачив, як стрілець упав.

Почав виглядати хто це за один,

Пильніше поглянув, – а то рідний син.

Як пішов до дому, сперся він на тин,

Дружина питає: «Де наш рідний син?»

Назбирав дощечок, збив домовину,

І гірко заплакав: «Сину мій, сину…»

У селі, у Черчі, висока могила,

Ой там спочиває рідная дитина.

А на тій могилі червона калина,

За стрільцем ридає мати і дівчина.

А на тій могилі хрест березовий,

Ой там спочиває стрілець січовий.

А на тій могилі терновий вінець,

Ой там спочиває січовий стрілець.