Пише стара мати

Вірш і музика Романа Купчинського

Пише стара мати,

Пише приїжджати

Чим скоріш до дому.

Що робити, що почати,

Мені, молодому?

Що робити, що почати,

Мені, молодому?

Ой ходжу я, блуджу,

Білим світом нуджу

З вечора до рана.

Хіба піду та потруджу

Пана отамана.

Хіба піду та потруджу

Пана отамана.

Гарно приберуся,

Остро поклонюся,

Та й просити стану:

«Пусти, батьку, до матусі,

Най на ню хоч гляну».

«Пусти, батьку, до матусі,

Най на ню хоч гляну».

Пан отаман моргне,

Сиві вуса торгне,

Походить, подише,

Далі книжечку розгорне,

Дозвілля напише.

Далі книжечку розгорне,

Дозвілля напише.

Поїду до свої

Матусі старої

На одну годину,

А до свої миленької

На цілу годину.

А до свої миленької

На цілу годину.

Поїду до свої

Матусі старої,

Щоб поклін віддати,

А до свої миленької,

Щоб поцілувати.

А до свої миленької,

Щоб поцілувати.