Ілюстрації
Ілюстрації
Скіфська баба. Скіфи — стародавні напівкочові племена, які населяли Причорномор’я (між Дунаєм та Доном).
Золота пектораль (металеве нашийне оздоблення) жриці богині родючості Деметри з кургану Велика Близниця на Таманському півострові. IV с. до н. е.
Руїни Херсонеса Таврійського — античного міста в Криму. В Херсонесі прийняв хрещення великий князь Київський Володимир.
Ганна Ярославна. Біля 1024-1075. Дочка Ярослава Мудрого, з 1049 — дружина французького короля Генріха І. Французька мініатюра.
Саркофаг Ярослава Володимировича (Мудрого, 978-1054), великого князя Київського з 1019.
Храм святої Софії в Києві. Головний православний храм домонгольської Русі. Був закладений за княжіння Ярослава Мудрого на місці переможної битви киян з печенігами, освячений в 1032 році Середньовічна західноєвропейська гравюра.
Успенський собор. 1239. Чернігів.
Данило Романович (Галицький). Біля 1201-1264. Князь волинський, з 1238 — галицький.
Корона Данила Галицького.
Михайлівський Золотоверхий монастир. 1108-1113. Перебудований у XVIІ—XVIIІ ст. Малюнок першої половини XIX століття
Святі Борис і Гліб. Молодші сини київського князя Володимира Святославича.
В міжусобній боротьбі були вбиті за наказом їх старшого брата Святополка (Окаянного). Ікона XIII ст.
Оранта (Богородиця, яка молиться). Ікона Покрова. Фреска в київському Софійському соборі.
Княжий Київ. Реконструкція.
Литовський князь Дмитро Іванович Вишневецький («Козак Байда») — гетьман, засновник Запорізької січі. Загинув у турецькому полоні в 1564.
Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657), гетьман війська Запорізького з 1648, засновник Козацької держави. Очолив Переяславську раду (1654), яка проголосила возз’єднання України з Росією.
Княжий Київ. Реконструкція.
Козацьке поселення. Середньовічна гравюра.
Кодак. Фортеця XVI І—XVIII ст. Село Старі Кайдаки біля Дніпропетровська
Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) 1570-1622. Гетьман українського реєстрового (правобережного) козацтва з 1614.
Козацька атрибутика і символіка. Надпис на печатці: «Печатка славного війська запорізького низового».
Данило Апостол. 1654-1734. Гетьман Лівобережної України з 1727.
П. Л. Полуботок. 1660-1723. Наказний гетьман Лівобережної України в 1722-1723.
Пилип Орлик. 1672-1742. Соратник гетьмана Мазепи, Генеральний писар Гетьманщини (з 1707), гетьман (у вигнанні, після смерті Мазепи) Війська Запорізького, співавтор «Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» — першої української конституції.
К. П. Разумовський. 1728 -1803. Граф, останній гетьман Лівобережної України (1750-1764).
Андріївська (святого Андрія) церква у Києві. Побудована в 1747-1753 за проектом Б. Ф. Растреллі.
Запорожці пишуть листа турецькому султану. Художник І. Рєпін. 1878-1991.
Володимирський собор у Києві. Побудований у 1862-1882. Фото кінця XIX століття.
Колона-пам’ятник Магдебурзькому праву в Києві. 1802—1808. Архітектор А. Мелєнський. Привілей на Магдебурзьке право, дарований Києву наприкінці XV століття, звільняв городян «от прав полских и литовских и руских», а також «от всякого права и моци и от насилья всих подданых» Литовского князівства, від воєвод, суддів і інших посадових осіб, «от всих посполите врядников наших».
Г. С. Сковорода. 1722-1794. Український мандрівний філософ, поет, музика, педагог.
І. П. Котляревський. 1769-1838. Український письменник, автор «Енеїди» — першого твору новітньої української літератури.
П. Ф. Квітка-Основ’яненко. 1738-1843. Український письменник, один із засновників Харківського професійного театру.
М. В. Гоголь. 1809-1852.
Т. Г. Шевченко. 1814-1861. Автопортрет.
І. Я. Франко. 1856-1916. Український письменник, вчений, громадсько-політичний діяч Західної України часів Австро-Угорської імперії, писав на українській, польській і німецькій мовах.
Віра Холодна. (Полтава, 1893 — Одесса, 1919). До заміжжя Віра Василівна Левченко. Одна з найпопулярніших акторок українського походження, «королева» російського кіно 1910-х років.
М. К. Заньковецька. 1860-1934. Видатна українська акторка, народна артистка Української РСР. Брала участь у створенні першого українського стаціонарного театру в Києві (1906).
Перший київський театр. 1856. Архітектор І. Штром.
Київська набережна. Початок XX століття.
Герб Української Держави (1918) гетьмана П. П. Скоропадського.
Печатка і варіанти державного герба Української народної республіки (УНР, 1917).
Третій Універсал (Маніфест) Центральної Ради — вищого органу державної влади в Україні, який проголосив Українську народну республіку після Жовтневої революції в Росії (1917).
Українські грошові знаки 1918-1920.
В. К. Винниченко, 1880-1951. Український письменник, політик, державний діяч.
Один з організаторів Української Центральної Ради (1917), голова Директорії Української народної республіки (1918-1919).
С. В. Петлюра, 1879-1926. Публіцист, один з керівників Центральної Ради (1917), генеральний секретар з воєнних справ, організатор Гайдамацького Кошу Слободської України для збройної боротьби з більшовиками (1918), член Директорії і Головний отаман Армії Української народної республіки (1918).
П. П. Скоропадський. 1873-1945. Генерал-лейтенант російської армії, гетьман України (1918).
М. Грушевський. 1866-1934. Історик, член Академії наук УРСР і СРСР. В 1917-1918 голова Центральної Ради України.
Герб Богдана-Зиновія Хмельницького (1595-1657), гетьмана війська Запорізького.
Н. І. Махно. 1888-1934. Анархіст, вождь українського селянського повстанського руху (махновщини) проти німецької окупації, гетьманата. Директорії, Білої і Червоної армій.
X. Г. Раковський. 1873-1941. Голова Тимчасового революційного уряду України (1918), голова Ради народних комісарів України (1919-1923).
Г. І. Петровський. 1878-1958. Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету в 1919-1938.
М. О. Скрипник. 1872-1933. Один з організаторів комуністичної партії України, в 1927-1933 — народний комісар освіти, провадив політику українізації.
Одна з жертв голодомору в Україні (1932-1933).
Лесь (Олександр Зенон) Курбас. 1887-1937. Режисер, актор, драматург. Видатний український театральний діяч.
В. І. Вернадський. 1863-1945. Геолог, філософ, автор теорії ноосфери. Один із засновників і перший президент Української Академії наук.
Учні робфаку (скорочена назва існувавших в СРСР в 1920-1930 роках робітничих факультетів — загальноосвітніх учбових закладів для дорослих).
Велика Вітчизняна війна (1941-1945). Радянські війська ведуть бій в околиці Києва
Києво-Печерська Лавра в роки німецької окупації (1941-1943).
Після боїв. Україна. Велика Вітчизняна війна (1941-1945).
Хрещатик, головна вулиця Києва, на початку німецької окупації (1941) зруйнована радянськими підривниками (одна з найбільших радянських диверсій в тилу німецьких військ на території СРСР).
Об’ява в єврейському гетто Луцька за часів фашистської окупації.
Степан Бандера. 1909-1959. Український політик, один з провідних діячів ОУН (Організації українських націоналістів), багато років провів у польських в’язницях і фашистському таборі смерті Заксенхаузен. Вбитий на території Німеччини радянським агентом.
І. Д. Черняховський. 1906-1945. Генерал армії двічі Герой Радянського Союзу, з 1944-го командуючий військами Західного і 3-го Білоруського фронтів.
І. М. Кожедуб. 1920-1991. Радянський маршал авіації (1985), льотчик-винищувач часів Другої світової війни, збив 62 німецьких літака. Тричі Герой Радянського Союзу.
Ялтинська (Кримська) конференція (1945) лідерів трьох союзних держав у Другій світовій війні Ф. Д. Рузвельта, Й. В. Сталіна і У. Черчілля в Ялті, де були прийняті основні рішення по післявоєнному розділу Європи
На радянському воєнному заводі. 1941-1945.
Київ звільнено. Полонені німці на Софійському майдані.
Перед відправкою на фронт. Готова продукція одного з радянських воєнних заводів. 1941-1945.
Антирелігійна бесіда у сільському клубі. Стенд з написом: «Наука і релігія несумісні». Початок 1960-х.
Є. О. Патон. 1870-1953. Український вчений, віце-президент Академії наук УРСР (1945-1952).
О. К. Антонов. 1906-1984. Авіаконструктор, член Академії наук СРСР, член Академії наук Української РСР. Створив більше 60 літаків і планерів типу «Ан».
М. С. Хрущов. 1894-1971. Перший секретар ЦК КПРС (1953-1964). В 1938-1949 — Перший секретар Центрального Комітету компартії
України.
П. Ю. Шелест. 1908-1996. Перший секретар ЦК компартії України (1963-1972).
В. В. Щербицький. 1918-1990. Перший секретар Центрального Комітету компартії України в 1972-1989.
Л. І. Брежнєв. 1906-1982. Перший (1964-1966) і Генеральний секретар ЦК КПРС, в 1946-1950 перший секретар Запорізького, Дніпропетровського обкомів компартії України
В. М. Чорновіл. 1938-1999. Український політик, журналіст, співзасновник Української Хельсінської Групи, політичний в’язень в 1967-1987. Народний депутат України, в 1990-1992 — голова Львівської обласної ради, з 1992 — голова Руху.
Герой України.
Василь Стус. 1938-1985. Український поет, правозахисник, політв’язень. Помер у радянській в’язниці.
Олімпійський вогонь у Києві. Валерій Борзов. 1980.
В. Ф. Борзов. Український спортсмен, двічі чемпіон і призер Олімпійських Ігор з бігу (100, 200 м.).
В. В. Лобановський. 1939-2002. Великий український футболіст, тренер, Герой України.
Серж (Сергій Михайлович) Лифарь. 1905-1986. Французький артист балету українського походження, видатний хореограф.
Андрій Шевченко. 1976. Український футболіст, один з найдорожчих футболістів світу, улюбленець України.
С. Н. Бубка. 1963. Український легкоатлет, олімпійський чемпіон у стрибках з жердиною (1988), шестикратний чемпіон світу.
Чорнобильська атомна електростанція після аварії. 1986.
Президент України Л. Д. Кучма підписує акт про закриття Чорнобильської атомної електростанції. 15 грудня 2000 року.
«Мрія» з «Бураном». Радянський космічний корабель багаторазового використання на транспортному літаку українського виробництва («Мрія»), одному з найбільших у світі.
Черговий запуск української ракети-носія «Зеніт» з морської платформи в рамках міжнародної ракетно-космічної програми «Морський старт».
Екіпаж «Колумбії», американського космічного корабля багаторазового використання.
В складі екіпажу — перший космонавт незалежної України Л. К. Каденюк.
Політ відбувся 19 листопада — 5 грудня 1997.
Український орден Княгині Ольги.
Український орден Ярослава Мудрого.
Український орден Богдана Хмельницького.
Михайлівський собор у Києві. 1108-1113. Перебудований у XVII—XVIII ст. Зруйнований у 1935, відбудований у 1998. Сучасний вигляд.
Живий ланцюг «Українська хвиля», який в 1990 році протягся від Західного кордону України до Східного. Учасники проголошували антикомуністичні гасла і вимагали незалежності України.
Національний університет «Києво-Могилянська академія». Головний корпус.
Княжий знак (тризуб) святого Володимира, герб сучасної України.
Президентський штандарт сучасної України.