Ілюстрації

Ілюстрації

Скіфська баба. Скіфи — стародавні напівкочові племена, які населяли Причорномор’я (між Дунаєм та Доном).

Золота пектораль (металеве нашийне оздоблення) жриці богині родючості Деметри з кургану Велика Близниця на Таманському півострові. IV с. до н. е.

Руїни Херсонеса Таврійського — античного міста в Криму. В Херсонесі прийняв хрещення великий князь Київський Володимир.

Ганна Ярославна. Біля 1024-1075. Дочка Ярослава Мудрого, з 1049 — дружина французького короля Генріха І. Французька мініатюра.

Саркофаг Ярослава Володимировича (Мудрого, 978-1054), великого князя Київського з 1019.

Храм святої Софії в Києві. Головний православний храм домонгольської Русі. Був закладений за княжіння Ярослава Мудрого на місці переможної битви киян з печенігами, освячений в 1032 році Середньовічна західноєвропейська гравюра.

Успенський собор. 1239. Чернігів.

Данило Романович (Галицький). Біля 1201-1264. Князь волинський, з 1238 — галицький.

Корона Данила Галицького.

Михайлівський Золотоверхий монастир. 1108-1113. Перебудований у XVIІ—XVIIІ ст. Малюнок першої половини XIX століття

Святі Борис і Гліб. Молодші сини київського князя Володимира Святославича.

В міжусобній боротьбі були вбиті за наказом їх старшого брата Святополка (Окаянного). Ікона XIII ст.

Оранта (Богородиця, яка молиться). Ікона Покрова. Фреска в київському Софійському соборі.

Княжий Київ. Реконструкція.

Литовський князь Дмитро Іванович Вишневецький («Козак Байда») — гетьман, засновник Запорізької січі. Загинув у турецькому полоні в 1564.

Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657), гетьман війська Запорізького з 1648, засновник Козацької держави. Очолив Переяславську раду (1654), яка проголосила возз’єднання України з Росією.

Княжий Київ. Реконструкція.

Козацьке поселення. Середньовічна гравюра.

Кодак. Фортеця XVI І—XVIII ст. Село Старі Кайдаки біля Дніпропетровська

Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) 1570-1622. Гетьман українського реєстрового (правобережного) козацтва з 1614.

Козацька атрибутика і символіка. Надпис на печатці: «Печатка славного війська запорізького низового».

Данило Апостол. 1654-1734. Гетьман Лівобережної України з 1727.

П. Л. Полуботок. 1660-1723. Наказний гетьман Лівобережної України в 1722-1723.

Пилип Орлик. 1672-1742. Соратник гетьмана Мазепи, Генеральний писар Гетьманщини (з 1707), гетьман (у вигнанні, після смерті Мазепи) Війська Запорізького, співавтор «Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» — першої української конституції.

К. П. Разумовський. 1728 -1803. Граф, останній гетьман Лівобережної України (1750-1764).

Андріївська (святого Андрія) церква у Києві. Побудована в 1747-1753 за проектом Б. Ф. Растреллі.

Запорожці пишуть листа турецькому султану. Художник І. Рєпін. 1878-1991.

Володимирський собор у Києві. Побудований у 1862-1882. Фото кінця XIX століття.

Колона-пам’ятник Магдебурзькому праву в Києві. 1802—1808. Архітектор А. Мелєнський. Привілей на Магдебурзьке право, дарований Києву наприкінці XV століття, звільняв городян «от прав полских и литовских и руских», а також «от всякого права и моци и от насилья всих подданых» Литовского князівства, від воєвод, суддів і інших посадових осіб, «от всих посполите врядников наших».

Г. С. Сковорода. 1722-1794. Український мандрівний філософ, поет, музика, педагог.

І. П. Котляревський. 1769-1838. Український письменник, автор «Енеїди» — першого твору новітньої української літератури.

П. Ф. Квітка-Основ’яненко. 1738-1843. Український письменник, один із засновників Харківського професійного театру.

М. В. Гоголь. 1809-1852.

Т. Г. Шевченко. 1814-1861. Автопортрет.

І. Я. Франко. 1856-1916. Український письменник, вчений, громадсько-політичний діяч Західної України часів Австро-Угорської імперії, писав на українській, польській і німецькій мовах.

Віра Холодна. (Полтава, 1893 — Одесса, 1919). До заміжжя Віра Василівна Левченко. Одна з найпопулярніших акторок українського походження, «королева» російського кіно 1910-х років.

М. К. Заньковецька. 1860-1934. Видатна українська акторка, народна артистка Української РСР. Брала участь у створенні першого українського стаціонарного театру в Києві (1906).

Перший київський театр. 1856. Архітектор І. Штром.

Київська набережна. Початок XX століття.

Герб Української Держави (1918) гетьмана П. П. Скоропадського.

Печатка і варіанти державного герба Української народної республіки (УНР, 1917).

Третій Універсал (Маніфест) Центральної Ради — вищого органу державної влади в Україні, який проголосив Українську народну республіку після Жовтневої революції в Росії (1917).

Українські грошові знаки 1918-1920.

В. К. Винниченко, 1880-1951. Український письменник, політик, державний діяч.

Один з організаторів Української Центральної Ради (1917), голова Директорії Української народної республіки (1918-1919).

С. В. Петлюра, 1879-1926. Публіцист, один з керівників Центральної Ради (1917), генеральний секретар з воєнних справ, організатор Гайдамацького Кошу Слободської України для збройної боротьби з більшовиками (1918), член Директорії і Головний отаман Армії Української народної республіки (1918).

П. П. Скоропадський. 1873-1945. Генерал-лейтенант російської армії, гетьман України (1918).

М. Грушевський. 1866-1934. Історик, член Академії наук УРСР і СРСР. В 1917-1918 голова Центральної Ради України.

Герб Богдана-Зиновія Хмельницького (1595-1657), гетьмана війська Запорізького.

Н. І. Махно. 1888-1934. Анархіст, вождь українського селянського повстанського руху (махновщини) проти німецької окупації, гетьманата. Директорії, Білої і Червоної армій.

X. Г. Раковський. 1873-1941. Голова Тимчасового революційного уряду України (1918), голова Ради народних комісарів України (1919-1923).

Г. І. Петровський. 1878-1958. Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету в 1919-1938.

М. О. Скрипник. 1872-1933. Один з організаторів комуністичної партії України, в 1927-1933 — народний комісар освіти, провадив політику українізації.

Одна з жертв голодомору в Україні (1932-1933).

Лесь (Олександр Зенон) Курбас. 1887-1937. Режисер, актор, драматург. Видатний український театральний діяч.

В. І. Вернадський. 1863-1945. Геолог, філософ, автор теорії ноосфери. Один із засновників і перший президент Української Академії наук.

Учні робфаку (скорочена назва існувавших в СРСР в 1920-1930 роках робітничих факультетів — загальноосвітніх учбових закладів для дорослих).

Велика Вітчизняна війна (1941-1945). Радянські війська ведуть бій в околиці Києва

Києво-Печерська Лавра в роки німецької окупації (1941-1943).

Після боїв. Україна. Велика Вітчизняна війна (1941-1945).

Хрещатик, головна вулиця Києва, на початку німецької окупації (1941) зруйнована радянськими підривниками (одна з найбільших радянських диверсій в тилу німецьких військ на території СРСР).

Об’ява в єврейському гетто Луцька за часів фашистської окупації.

Степан Бандера. 1909-1959. Український політик, один з провідних діячів ОУН (Організації українських націоналістів), багато років провів у польських в’язницях і фашистському таборі смерті Заксенхаузен. Вбитий на території Німеччини радянським агентом.

І. Д. Черняховський. 1906-1945. Генерал армії двічі Герой Радянського Союзу, з 1944-го командуючий військами Західного і 3-го Білоруського фронтів.

І. М. Кожедуб. 1920-1991. Радянський маршал авіації (1985), льотчик-винищувач часів Другої світової війни, збив 62 німецьких літака. Тричі Герой Радянського Союзу.

Ялтинська (Кримська) конференція (1945) лідерів трьох союзних держав у Другій світовій війні Ф. Д. Рузвельта, Й. В. Сталіна і У. Черчілля в Ялті, де були прийняті основні рішення по післявоєнному розділу Європи

На радянському воєнному заводі. 1941-1945.

Київ звільнено. Полонені німці на Софійському майдані.

Перед відправкою на фронт. Готова продукція одного з радянських воєнних заводів. 1941-1945.

Антирелігійна бесіда у сільському клубі. Стенд з написом: «Наука і релігія несумісні». Початок 1960-х.

Є. О. Патон. 1870-1953. Український вчений, віце-президент Академії наук УРСР (1945-1952).

О. К. Антонов. 1906-1984. Авіаконструктор, член Академії наук СРСР, член Академії наук Української РСР. Створив більше 60 літаків і планерів типу «Ан».

М. С. Хрущов. 1894-1971. Перший секретар ЦК КПРС (1953-1964). В 1938-1949 — Перший секретар Центрального Комітету компартії

України.

П. Ю. Шелест. 1908-1996. Перший секретар ЦК компартії України (1963-1972).

В. В. Щербицький. 1918-1990. Перший секретар Центрального Комітету компартії України в 1972-1989.

Л. І. Брежнєв. 1906-1982. Перший (1964-1966) і Генеральний секретар ЦК КПРС, в 1946-1950 перший секретар Запорізького, Дніпропетровського обкомів компартії України

В. М. Чорновіл. 1938-1999. Український політик, журналіст, співзасновник Української Хельсінської Групи, політичний в’язень в 1967-1987. Народний депутат України, в 1990-1992 — голова Львівської обласної ради, з 1992 — голова Руху.

Герой України.

Василь Стус. 1938-1985. Український поет, правозахисник, політв’язень. Помер у радянській в’язниці.

Олімпійський вогонь у Києві. Валерій Борзов. 1980.

В. Ф. Борзов. Український спортсмен, двічі чемпіон і призер Олімпійських Ігор з бігу (100, 200 м.).

В. В. Лобановський. 1939-2002. Великий український футболіст, тренер, Герой України.

Серж (Сергій Михайлович) Лифарь. 1905-1986. Французький артист балету українського походження, видатний хореограф.

Андрій Шевченко. 1976. Український футболіст, один з найдорожчих футболістів світу, улюбленець України.

С. Н. Бубка. 1963. Український легкоатлет, олімпійський чемпіон у стрибках з жердиною (1988), шестикратний чемпіон світу.

Чорнобильська атомна електростанція після аварії. 1986.

Президент України Л. Д. Кучма підписує акт про закриття Чорнобильської атомної електростанції. 15 грудня 2000 року.

«Мрія» з «Бураном». Радянський космічний корабель багаторазового використання на транспортному літаку українського виробництва («Мрія»), одному з найбільших у світі.

Черговий запуск української ракети-носія «Зеніт» з морської платформи в рамках міжнародної ракетно-космічної програми «Морський старт».

Екіпаж «Колумбії», американського космічного корабля багаторазового використання.

В складі екіпажу — перший космонавт незалежної України Л. К. Каденюк.

Політ відбувся 19 листопада — 5 грудня 1997.

Український орден Княгині Ольги.

Український орден Ярослава Мудрого.

Український орден Богдана Хмельницького.

Михайлівський собор у Києві. 1108-1113. Перебудований у XVII—XVIII ст. Зруйнований у 1935, відбудований у 1998. Сучасний вигляд.

Живий ланцюг «Українська хвиля», який в 1990 році протягся від Західного кордону України до Східного. Учасники проголошували антикомуністичні гасла і вимагали незалежності України.

Національний університет «Києво-Могилянська академія». Головний корпус.

Княжий знак (тризуб) святого Володимира, герб сучасної України.

Президентський штандарт сучасної України.