СОКАЛЬСЬКИЙ ПОВІТ

Жужіль, ґміна Белз – село, яке налічувало близько 1500 мешканців, у більшості українців.

З березня 1944 року, коли члени УПА, які прибули з Волині, атакували сусідні місцевості, в тому числі Белз і Острів, частина польського населення почала покидати село, втікаючи на захід. Місцева українська самооборона, на чолі зі священиком Жуком, вирішили охороняти польські й змішані, польсько-українські родини, які вирішили залишитися в селі. Завдяки цьому жужельські поляки пережили війну.

Джерело: Спогад Петра Школи, [у:] 1947. Пропам’ятна Книга. Зібрав та до друку зладив Б. Гук, Варшава 1997, с. 212–213.

Острів, ґміна Кристинопіль (зараз Червоноград) – село зі значною перевагою польського населення над українським, яке налічувало понад 2000 мешканців.

Ружа Журовська, українка, заміжня за поляком, пережила підпал бандерівцями рідної хати. Її чоловік з дітьми заховалися в костелі. «Я з криївки дивилася, як горіла моя хата, і я бачила, як сусід-українець поливав водою вхід до підвалу. Він був переконаний, що ми сюди сховалися. Таким чином він хотів нас врятувати».

Джерело: R. ?urowska, By?am ?wiadkiem, „Na Rubie?y” 1997, № 22, с. 31.

Поториця, ґміна Кристинопіль – село, яке налічувало близько 1500 мешканців, у більшості українців; проживало тут також близько 100 поляків та нечисленні євреї.

У березні 1944 року УПА вбила українця Тимошука за відмову брати участь у вбиванні поляків.

Джерело: H. Koma?ski, Powiat Sokal, „Na Rubie?y” 2001, № 55, с. 38.