СНЯТИНСЬКИЙ ПОВІТ

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Рудники, ґміна Джурів – село зі значною перевагою українського населення над польським і єврейським, яке налічувало понад 1800 мешканців.

Влітку 1943 року бандерівцями з СБ ОУН було вбито українського священика Сеньчука за те, що протягом року приймав у себе поляка, інваліда Леона Закшевського (він не знав, що Закшевський був офіцером ВП та СЗБ).

Джерело: F. Kuczy?ski, By?em ?wiadkiem, „Na Rubie?y” 2002, № 61, с. 21.

Снятин – повітове місто, яке налічувало понад 10 тис. мешканців – майже половину становили українці, потім євреї, поляки (понад 2000) та німці.

28 березня 1944 року до міста в’їхав кінний відділ бандерівців. Вони звернулися, між іншим, до місцевого греко-католицького настоятеля парафії, священика Іллі Оренчука з вимогою подати адреси польських будинків. Настоятель їх, однак, застеріг, що поляки мають дуже багато зброї та амуніції, що, мабуть, стримало бандерівців від атаки.

Джерело: H. Koma?ski, Powiat ?niatyn, „Na Rubie?y” 2002, № 61, с. 24.

Троїця, ґміна Заболотів – село з великою перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 3500 мешканців.

23 жовтня 1944 року мала місце атака членів УПА, в результаті якої смерть понесло 75 осіб польської національності. Цього дня деякі українські родини, наприклад, Блошки, Гринки, Манилюки й Сахруки, надали заховання польським родинам та застерігали перед небезпекою, завдяки чому багато поляків врятували своє життя. За допомогу, надану полякам, їхні будинки були бандерівцями спалені, а з родин Манилюків і Сахруків дев’ять осіб було вбито.

Станіслав Янковський згадує, що перед можливістю нападу бандерівців на Трійцю 23 жовтня 1944 року, його родину застерегла, зустрівши на дорозі, сусідка-українка Маруся Блошко.

Франциска Мусьонек пише, що під час нападу на село в березні 1944 року «...від бандерівських куль загинув українець Петро Будзик, який воював на боці поляків». Вона сама після нападу приховувалася в сусіда-українця.

Дем’янові Ружицькому, за походженням українцеві, якого виховували мати-українка і вітчим-поляк, під час нападу бандерівців 23 жовтня 1944 року було десять років. Він згадує, між іншим, українку з цього села – Гоциху, яка в цей трагічний день хотіла відвести його в безпечне місце до його бабки-українки. Дорогою вона ще втішала та задумувала пригорнути плачучі зі страху три малі польки. Однак, була бандерівцями вбита, разом з двома дівчатками. Ружицькому вдалося втекти.

Богуслава Чижевська з сусідніх Матіївців була попереджена про запланований напад бандерівців на Трійцю подругою з дитинства, українкою Марійкою Сорочинською, донькою солтиса. Марійка забрала її на нічліг до хати та заховала від бандерівців, коли ті під час нападу прийшли до Сорочинських.

Джерело: H. Koma?ski, Powiat ?niatyn, „Na Rubie?y” 2002, № 61, с. 26; Свідчення Станіслава Янковського, „Na Rubie?y” 1993, № 6 с. 16; Свідчення Франциски Мусьонек, дівоче Подляська, там само, с. 17; D. R??ycki, By?em ?wiadkiem, „Na Rubie?y” 2002, № 61, с. 27 i 29; B. Czy?ewska, By?am ?wiadkiem, там само, с. 26.

Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚

Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением

ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОК