ЗБОРІВСЬКИЙ ПОВІТ

Білоголови, ґміна Залізці – село з перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 1600 мешканців.

«Одного серпневого дня після обіду 1944 року, – згадує Михайло Ґерц, – до моїх батьків прийшла дружина відомого в селі ворога поляків та мати офіцера УПА, і сказала, що вони мусять, не зволікаючи, втікати з села або цю ніч провести в її хаті. [...] Оскільки надвечір віддалятися від села було дуже небезпечно – ночі належали УПА – не було вибору, цю ніч треба було провести в „печері лева”. [...] подякували сусідці, завантажили скромне майно на віз і рушили до Залізців на подальше заслання».

У січні 1945 року від рук бандерівців загинув українець Шеремета за те, що він відмовився вбити свою дружину-польку.

Джерело: AW, II/1286/2k, M. Gerc, Okruchy wspomnie? z lat okupacji 1939–1945 we wschodniej Ma?opolsce, арк. 23; M. Gerc, By?em ?wiadkiem, „Na Rubie?y” 2001, № 56, с. 42 i 44.

Поморяни, ґміна Поморяни – місто, населене, в основному, українцями, а також поляками, євреями (до 1943 р.), яке налічувало 4300 мешканців.

Українець Павло Рощенко на горищі обори затаїв поляка, таким чином рятуючи його від смерті від рук бандерівців.

Джерело: Cz. Blicharski, „Petruniu ne ubywaj mene!”..., с. 169.

Ренів, ґміна Залізці – польсько-українське село, яке налічувало понад 1200 мешканців.

«На хуторі Біле Поле, – згадує Франциск Лакомський, – під лісом, що належав до села Ренів, проживала українська родина, Захар та Марія Романів. Вони були греко-католицького віросповідання, вважали себе русинами та польськими громадянами. Сприяли полякам і євреям. У період з вересня 1939 по 1944 роки у своїй хаті вони приховували капітана Війська польського Ґрацького, родом з Залізців. У період з 1941 по 1944 роки вони в себе приховували три єврейські родини: дванадцять осіб».

Джерело: Свідчення Франциска Лакомського, „Na Rubie?y” 2001, № 56, с. 36.

Урлів, ґміна Зборів – українське село, в якому проживало кілька десятків поляків, що налічувало понад 1000 мешканців.

У 1943 році бандерівці вбили українського греко-католицького священика, який у своїх проповідях засуджував злочини на Волині і закликав до згоди.

Джерело: Cz. Blicharski, „Petruniu ne ubywaj mene!”..., с. 169.