Повіяв вітер степовий

Народна пісня

Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила,

Впав в бою січовий стрілець —

Дівчина затужила.

Він був ще досить молодий,

Пора лишень кохати,

Він впав, як той сухий листок,

Повік буде лежати.

Летів горою чорний крук

І жалібненько кряче:

– Вставай, козаче молодий,

Твоя дівчина плаче.

Козак, як ті слова почув,

З могили обізвався:

– Ходи, Марусечко, зі мнов,

Нічого не лякайся.

Пішла Маруся з козаком,

Земленька їх прикрила,

А слава все про них буде,

Що вірно го любила.