ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: пpo «Солодку Дарусю»

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ:

пpo «Солодку Дарусю»

«Не буду вживати заяложеного терміну новаторство», але з великою радістю можу відзначити, що авторка цього твору сміливо виступила проти панування модних теорій і літературних настроїв, рішуче відкинула приписи всіляких деконструктивізмів, постмодернізмів та ще інших «-ізмів», а також правил політичної обережності й суспільних табу, і на свій страх і ризик здійснила мандрівку в наше криваве минуле, в наші пекла.

І не тільки для того, щоб зазирнути в ті пекла, але й подолати їх, переселившись туди, і зостатися там на той час, що потрібний для такого подолання.

Ця книжка є сьогодні унікальним свідченням того, як можна подолати минуле не тільки в житті, ай у літературі (бо інакше нація не може існувати, йти далі, розвиватися);

всю оту жахливу радянську ортодоксію, традиційно-національну жіночу (на жаль, і чоловічу) меланхолію,

солодку сентиментальність і ще солодшу романтичність,

які так нашкодили українській літературі.

Прочитавши «Дарусю», хочеться: або когось зарізати,

або самому повіситись,

або...

Ну ж бо згадайте ще якесь читання, що подвигло б вас на такі не зовсім традиційні дії!»

Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ,

грудень, 2004 р.

(Лист до членів Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка)