«Домовлятися чи не домовлятися?»

А якщо домовляться, то хто, з ким, коли і про що?

Ось головна інтрига, яка тримається завжди перед початком будь-якої передвиборчої кампанії. А якщо врахувати, що йдеться про кампанію, яка вже вкотре може вирішити долю України чи повернути її в інший бік, то інтрига набувала мало не детективного характеру.

Вважалося, що «Народна самооборона» Юрія Луценка збирається йти на вибори сама, з відкритим забралом, і, висловлюючись популярною в молодіжному середовищі термінологією, «порвати» всіх. В інтерв’ю журналістам Луценко говорить: «Усі мені кажуть: ми хочемо за вас голосувати окремо. Я не виключаю ні об’єднання, ні самостійного походу. Зараз Верховна Рада розпускається більш ніж 150 заявами про складання мандатів. Якщо на наступних виборах Партія регіонів опиниться в опозиції, вона матиме свої 180 мандатів… Самостійно нам під силу набрати більш як 7 %, а це приблизно 40 депутатів. Якщо ми приєднаємося до «Нашої України» з її 12 %, то разом наберемо більше 100 депутатів. В цій сотні нам пропонують 20 місць. Але справа навіть не в цьому.

Більшість із нас – друзі більшої частини «нашоукраїнців». Важливо домовитися про принципи спільної політики. Як на мене, пріоритетами блоку на виборах мають стати не вчорашні гасла, які є неактуальними і лише ділять суспільство на різні табори. Головне, про що треба говорити, – це як подолати тотальну корупцію, а насамперед – депутатську недоторканність. Через цей кримінальний магніт у Верховну Раду сунуть для прикриття своїх брудних справ, а не для вирішення проблем людей».

Так само Луценко погоджується і на мегаблок демократичних сил, до якого може приєднатися Юлія Тимошенко. Про це він сказав ще в квітні 2007 року перед зустріччю президента Віктора Ющенка з лідерами парламентських і позапарламентських партій. «Якщо буде такий блок, я готовий в ньому бути 226-м», – каже він. Юлія Тимошенко невдовзі відмовилася, заявивши, що ефективніше для демократів йти двома колонами.

Приблизно такої ж заяви чекали і від Луценка. В кращих українських традиціях – де два українці, там три гетьмани. Тим більше коли йдеться про політику.

Юрій Луценко (з диктофона):

– Варіант самостійного походу «Народної самооборони» на вибори не лякав керівництво блоку. Більше того, він був би простішим для наших активістів та виборців. Але чи варті всі ці зусилля пя`ти-семипроцентного результату і чергової невеликої фракції, яка не зможе проводити самостійну політику, а лише використовуватиме так звану «золоту акцію». Гіркий досвід показав, що це шлях до програшу демократичних сил.

У розмові з Ющенком я заявив, що не хочу проводити політику подрібнення і гри персональних амбіцій за мікробулаву. Я запропонував здивувати наших опонентів і порадувати наших прихильників – створити єдиний блок і на його основі – єдину партію. Тобто розпустити дрібні партії демократичного спрямуваня і створити єдину потужну силу.

Причому силу модерну, сучасну, яка не зупиниться на відстоюванні українських національних цінностей, а будує на їхньому фундаменті безпечний і заможний український дім. Питання ЄС, НАТО, релігії та мови – важливі. Але для того, аби ці питання розглядалися конструктивно, не як привід для протистояння суспільства, треба дати людям упевненість, що своїм розумом жити краще. Досягнення європейських стандартів оплати праці, пенсій, охорони здоров’я, освіти, комунальних послуг – краща пропаганда європейських перспектив України.

Пропозиція дійсно нетрадиційна. Як на мене, дуже схожа на відмову України від ядерної зброї в односторонньому порядку. Така довірливість молодої держави не принесла їй відчутної підтримки від сильних світу цього. Але Луценко вірить в чесну, хай навіть ризиковану гру. В одному інтерв’ю він навіть сформулював своє життєве гасло, яке російською звучить так: «Жизнь удается, если не предохраняться».

Та вже 7 червня «Народний Союз – Наша Україна», «Українська правиця» та «Народна самооборона» парафували документи про створення єдиного передвиборчого блоку. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів із запитанням: «Хто виграє від створення блоку “Наша Україна – Самооборона – Правиця”?»

Михайло Погребінський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): «Це безумовно вигідно Тимошенко. Якщо б Луценко йшов окремо, то з ним важче було б конкурувати. Оскільки тепер він буде йти в одній команді з «любими друзями», з націоналістами, то це створює більш сприятливі умови для конкуренції на «помаранчевому» полі. Думаю, що є певний виграш для Ющенка, який спрощує для себе завдання, кого йому треба підтримувати, і вирішує проблему зачистки поля: все, що не зможе взяти Тимошенко, має взяти він. Щодо нинішньої коаліції і Партії регіонів, то я не бачу тут особливих або користі, або проблем. Можливо, трошки спростилася ситуація для Партії регіонів, оскільки сама тактика і стратегія виборчої кампанії для Самооборони могла б бути частково спрямована на непомаранчевий електорат. Це могло б викликати певні проблеми для соціалістів чи для Януковича. Зараз таких проблем немає, і популістське лівоцентристське поле залишається для соціалістів і Партії регіонів».

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей): «Однозначно найбільше виграє президент і його оточення. Внаслідок політичної кризи Ющенко повернувся до великої політики і тепер серйозно розглядається як кандидат на наступних президентських виборах. Для Ющенка основне змагання на дострокових виборах відбувається не з Партією регіонів, а з Блоком Юлії Тимошенко. Ющенкові необхідно було посилити «Нашу Україну», щоби її результат не сильно відставав від результату БЮТ. Поставлена мета завдяки хитрющій грі Балоги була досягнута. Позиції Ющенка тепер значно посиляться. Виграє також сама партія «Наша Україна», яка в останній час хоч і не була остаточно мертвою, бо мала все ж таки статус «партії влади», але ставала вже «ниспадаючим» проектом. Тепер у партії з’явився новий шанс. Виграла «Правиця». Самостійно потрапити до Верховної Ради було не дуже реалістично. В той же час у партій, які входять до «Правиці», героїчний бекґраунд і непогані «орговики» та активісти на місцях. Тепер вони посилять «Нашу Україну». А ось хто поклав себе в жертву на вівтар перемоги Ющенка, так це «Народна самооборона». Динаміка рейтингів «Самооборони» була дуже позитивна. Лідер харизматичний. Перспективи райдужні. Тепер же амбіції цього блоку будуть відкладені на майбутнє».

Микола Михальченко (президент Української академії політичних наук): «Поки що це не кінцева згода і можуть бути деякі зміни. Планується, що спроба збити спільний блок додасть додаткові голоси «Нашій Україні». Але, на мою думку, краще було б, щоб «Наша Україна» йшла окремо, а паралельно збивати ще одну силу, куди б входила «Народна самооборона» і ще декілька політичних партій правоцентристської і правої орієнтації. Тоді б вони набрали більше голосів. Якщо зібрати всіх в купу, то набуток не набагато збільшиться. Отже, ця технологія не дасть великого приросту “Нашій Україні”».

Андрій Єрмолов (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): «Думаю, що, з точки зору політичної інтриги, цей проект вигідний усім трьом політичним силам. Це дозволить акумулювати той ресурс, який має на сьогодні «Наша Україна» як пропрезидентська сила, відповідно не буде розпилу голосів. Крім того, буде певний вплив президентського іміджу і характеристик, які зараз сприймаються «помаранчевим» електоратом, і це буде екстрапольовано на позицію такого об’єднаного блоку. Але мені важко говорити, наскільки там домовляться про списки, про квоти. Звичайно, таке акумулювання може стати певною проблемою для головних електоральних конкурентів «помаранчевих» – Блоку Юлії Тимошенко. Як на мене, БЮТ міг би бути об’єктивно зацікавлений у тому, щоб союзники «Нашої України» йшли розпорошено. В цьому випадку можна було б максимально грати на свій імідж потужного, єдиного блоку на чолі з Тимошенко. За цих обставин, що склалися, тепер вони перетворюються на два мегаконкуренти за умовну частину «помаранчевого» спектра, який тепер буде обирати між більш радикальною і пропрезидентською політичною силою. Можливо, що збільшення рейтингу об’єднаного блоку буде відбуватися за рахунок перерозподілу певної частини виборців БЮТ».

Віктор Небоженко (керівник соціологічної служби «Український барометр»): «В результаті об’єднання націонал-демократичних сил виграють, перш за все, самі націонал-демократи. Це дозволить їм поліпшити власні результати і стане проблемою для Тимошенко. Адже їй треба зберегти попередній результат. Йдеться про те, хто очолить «помаранчевих» у Верховній Раді, коли вони прийдуть після дострокових виборів.

Та навіть якщо виборів не буде, перший досвід створення такого блоку говорить про те, що націонал-демократи старої закваски і молоді політики типу Луценка вміють домовлятися хоча б на якийсь час. Це прогрес. Тепер подивимося, чи зможе домовитися протилежна сторона – СПУ і Партія регіонів».

Максим Стріха (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): «Поки що існують підводні камені, що пов’язано з різним баченням квот керівництвом НСНУ і керівництвом «Самооборони». Якщо такий блок буде створено, то виграє президент і сили, що зорієнтовані на президента. У них є зараз надзавдання, щоб БЮТ і «Наша Україна» здобули більше, ніж ПР плюс КПУ, а з іншого боку, щоб широкий блок на основі «Нашої України» здобув більше, ніж БЮТ. Створення блоку відкриває можливість досягнення цієї мети. Від цього виграє певною мірою українське суспільство, яке має шанс отримати політичну силу більш зважену і менш вождистську, ніж БЮТ, і водночас значно більш проєвропейську і прореформаторську, ніж Партія регіонів. Але я не поспішаю стверджувати, що за парафованою угодою всі ці шанси будуть реалізовані».

Хоч що б там говорили і прогнозували аналітики стосовно взаємних вигод, у результаті останньої зустрічі 12 червня 2007 року між представниками «Нашої України», «Народної самооборони» та «Української Правиці» був досягнутий компроміс із питань обрання лідера блоку, розподілу квот майбутнього виборчого списку та назви блоку.

Виборчий список майбутнього блоку «Народна самооборона» – «Наша Україна» очолив Юрій Луценко.

На першій же прес-конференції новий лідер блоку оголосив пріоритетами його діяльності хрестовий похід проти корупції, який передбачає відміну депутатської недоторканності у Верховній Раді, створення Національного антикорупційного бюро, яке візьме під контроль переслідування високопоставлених держслужбовців та суддів, обов’язкове декларування доходів та видатків чиновників та членів їхніх родин, переатестацію суддів з наступною їх виборністю населенням. Результатом боротьби з корупцією має стати інвестування коштів, призначених на корупційні цілі, для задовільнення реальних людських потреб. Блок гарантує більші зарплати, пенсії, допомоги.

Наступного дня Луценко поїхав на зустрічі з виборцями.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.