Розділ шостий. Тяжкий шлях від УРСР до України Україна та Росія: Різні стартові умови Російська імперія намагалась зробити Україну частиною себе самої. 1917 — 1920 роки показали, що замір не здійснився. Вісімдесят років тому проект було поновлено у новій редакції: зробити
РОЗДІЛ 1 Не поспішай засуджувати, або іронізувати над воїнами-добровольцями, пожалій себе: тобі ніколи не відчути їхніх емоцій. У травні 1993 року з партією «Громадський Конгрес Грузії» було досягнуто домовленості про спрямування в Поті групи радників для формування
РОЗДІЛ 2 Вместе весело бежать по болотам, А деревни поджигать лучше ротой. Раз атака, два атака - нет селенья! Как мы любим коренное населенье. Фольклор російського спецназу Мене призначили командиром добровольчого загону «Арго». Перед вильотом я почав цікавитись
РОЗДІЛ 5 Не варто висовувати голову, якщо її можуть одразу відкрутити. Лівим флангом нашої оборони було село Старушкіно. За українськими мірками - це хутір на півтора десятка халабуд. Противник залишив його без бою ще три дні тому, а місцеві мешканці повтікали. І ось на
РОЗДІЛ 6 У бою ви повинні бути непомітними та небезпечними, як граблі в траві. Курінний Устим Найбільше нам набридала батарея ротних мінометів. Росіяни розмістили їх за триповерховим будинком школи так, що ми своїми РПГ-7В ніяк не могли їх дістати. Допоміг випадок,
РОЗДІЛ 7 Така війна - не зовсім чесна гра. Грузини нас вважають за героїв, А вдома шиють справу мусора. Бунчужний Папай У Тбілісі нас розмістили в шпиталі Святого Георгія. Незважаючи на великий брак медикаментів та обладнання, адміністрація робила все можливе, щоб
РОЗДІЛ 8 Піт заощаджує кров. Десять метрів шанців ліпше, ніж два метри могили. Унсовське народне прислів’я «Піду втоплюся у річці глибокій» - цю пісеньку на відомий бравурний мотивчик у 1994 році виспівували партизани по всій Волині, незалежно від їхніх політичних
РОЗДІЛ 9 Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі, Спекотних Азій тлін судомить рамена, Чекає бій, все інше буде після, Життя триває, точиться війна. А. Лупоніс Однією з причин нашого повернення в Грузію було виникнення чергового прикордонного конфлікту з Росією. На
РОЗДІЛ 10 За горами гори, хмарами повиті, Засіяні горем, кровію политі. Т. Г. Шевченко Було спекотне абхазьке літо. Виконавши завдання, ми відходили в гори. А позаду, шаленіючи від люті, нам на п’яти наступала погоня. Хоч наш вантаж і полегшав на двадцять кілограмів
РОЗДІЛ 11 І вам слава, сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся - поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Ми вже говорили про інформаційну війну. У Грузії її виграв президент пан Саакашвілі. Ми (добровольці УНСО) цю