Н. В. Гоголь – Богдану Залесскому

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Н. В. Гоголь – Богдану Залесскому

[Богдан Залесский (1802–1886) – польский поэт «украинской школы». Гоголь познакомился с ним в Париже. Письмо печатается по современному украинскому правописанию.]

Париж [февраль? 1837].

Дуже-дуже було жалко, що не застав пана земляка дома. Чував, що на пана щось напало, не то соняшниця, не то завiйниця (хай iй присниться лисий дiдько), [ «Соняшниця» и «завiйниця» – болезни желудка. «Лисий дiдько» – черт.] та тепер, спасибо боговi, кажуть начей-то пан зовсiм здоров. Дай же боже, щоб надовго, на славу усiй казацькiй землi давав би чернецького хлiба усякiй болiзнi i злидням. Тай нас би не забував, писульки в Рим слав. Добре б було, коли б i сам туди коли-небудь примандрував. Дуже, дуже близький, земляк, а по серцю ще ближчий, чим по землi.

Микола Гоголь.

«Письма», I, стр. 431.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.